РОЗВИТОК ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ - ЕВОЛЮЦІЯ ЛЮДИНИ
Ключовим елементом Юнгіанської типології є чотири психічні функції: Сенсорика, Почуття, Мислення та Інтуїція. Детальніше тут >>>
Розвиток чотирьох психічних функцій невід’ємний від розвитку самої людини і пов'язаний зі ступенем ототожнення людини з різними об’єктами.
Можна умовно виділити такі ступені ототожнення людини:
1 – Архаїчність (повне ототожнення)
2 – Погоня за задоволенням
3 – Приналежність
4 – Цілісність
5 – Звільнення (повне розототожнення)
1 Архаїчність – людина не керує своєю увагою і не пам’ятає себе, її свідомість повністю зачарована об’єктом.
* Для функції СЕНСОРИКИ об’єктами ототожнення є тілесні відчуття, сексуальний потяг, фізичні об’єкти, їжа.
* Для функції ПОЧУТТІВ об’єктами ототожнення є емоційні стани та почуття до інших. В такому стані людина може повністю забути себе розчинившись в іншій людині або ототожнившись зі своїми емоціями (як позитивними так і негативними).
* Для функції МИСЛЕННЯ об’єктами ототожнення є думки, при чому людина повністю захоплена ними і не керує собою, думки прокручуються по колу або їдуть асоціативним ланцюжком.
Ось що пише Юнг про таку людину: «Думки наче являються їй самі собою. Це не вона творить їх та думає їх - для цього у неї немає здібностей, - а вони створюються самі собою, напливають на неї».
* Для функції ІНТУЇЦІЇ об’єктами ототожнення є óбрази несвідомого, ідеї, передчуття, які не доступні іншим функціям і не базуються на досвіді. Об’єкти несвідомого мають своє життя, вони змінюються, розвиваються, а потім зникають. Вони можуть виглядати як умовно негативно так і умовно позитивно (ангели, духовні істоти). Психічні об’єкти несвідомого повністю володіють увагою людини, і можуть з’являтися у вигляді нав’язливих галюцинацій.
У деяких типологіях функція Інтуїція розглядається як вищий прояв свідомості. Однак, Карл Юнг розглядає інтуїцію як одну з чотирьох паралельних функцій, яка може бути присутня як в архаїчній формі, так і в розвинутому вигляді.
2 Погоня за задоволенням – на цій стадії, на відміну від архаїчного рівня, увага в деякій мірі керується самою людиною. Людина направляє увагу на ті об’єкти, які приносять найбільше задоволення, що в свою чергу залежить від функції, яка виражена найсильніше.
Оскільки предметом задоволення є об’єкт, а не усвідомлення самої людини, то ставлення до об’єкту є імпульсивним та нестабільним: те, що вчора приносило сильне задоволення, може в інший день викликати таку ж сильну відразу, і навпаки.
Людина розтрачує свою енергію, час та здоров’я на отримання задоволення.
* Якщо переважає функція СЕНСОРИКА, то на цій стадії людина сильно піддається фізичному задоволенню, вона шукає стимуляції відчуттів та оцінює навколишні об’єкти і людей на основі фізичних відчуттів: наскільки вони приємні на дотик чи смак, і яке фізичне задоволення можна отримати при взаємодії з ними. Вона звертає мало уваги на корисність їжі для організму, їй важливіше, чи отримає вона задоволення від неї. Тому така людина схильна до нездорового харчування та шкідливих звичок. На цьому рівні люди бувають одержимі сексом, оскільки прагнуть тілесного задоволення. Партнера вони сприймають як фізичний об’єкт, від якого можна отримати задоволення, тому відносини зазвичай нестабільні та ситуативні. В них нема моральних цінностей чи принципів. Добрим є те, що приносить фізичне задоволення, поганим є те – що заважає отриманню задоволення. Відносини з іншими тривають стільки часу, скільки співпадають їхні інтереси з іншими. Великі проблеми життя залежать від того, наскільки добре людина поїла.
* Якщо переважає функція ПОЧУТТЯ, то на цій стадії людина зациклюється на своїх почуттях, емоціях та переживаннях, не звертаючи уваги на почуття та потреби інших людей. Вона шукає емоційних вражень, і об’єктами її уваги є власні емоції та почуття до інших людей. Така людина може однаково задовольнятися як позитивними емоціями як і негативними, головне щоб вони були сильними і яскравими. Емоції такої людини можуть швидко змінюватися на протилежні без видимих причин. Вона може любити і ненавидіти, захоплюватися чи осуджувати, настрій може коливатися від ейфорії до депресії. На сильні емоції витрачається величезна кількість енергії, після чого настає період спустошення.
Якщо така людина не може знайти у своєму житті достатньо матеріалу для емоційної стимуляції, вона використовує романтичні книжки, мелодрами, поп-концерти тощо для отримання сильних емоцій стосовно уявних речей.
* Якщо переважає функція МИСЛЕННЯ, то на цій стадії людина захоплена своїми думками і шукає інтелектуальної стимуляції. Їй цікаво як і чому все працює, вона може задавати тисячі питань і займатися пошуком відповідей. Об’єктом її роздумів може бути будь що, вона може вивчати комп’ютери, потім переключитися на астрономію, а пізніше досліджувати цикл життя метеликів. Головне, кожен день – нові знання, новий об’єкт для роздумів. Вона може забувати про сон і їжу, роздумуючи над якимось питанням, витрачати останні гроші на розумні книжки, відправитися у далеку подорож щоб знайти того, хто володіє певними знаннями. Така людина прагне звести всі прояви життя до якоїсь математичної формули і відкидає все те, що не може зрозуміти. Вона може вважати себе дуже розумною і зневажливо ставитися до тих, хто не знає скільки електронів у атомі вуглецю або не може згадати формулу обчислення швидкості. Нав’язливі думки можуть призводити до манії величі або до параної.
* Якщо переважає функція ІНТУЇЦІЯ, то на цій стадії людина захоплена всім тим, що стимулює її уяву. Така людина в своїй уяві може будувати паралельний світ, який набагато цікавіший для неї, ніж буденна реальність. Їй подобається бути особливою, не такою як всі. В своїй уяві вона відчуває себе магом, має надзвичайні здібності, може спілкуватися з ангелами чи демонами, з інопланетянами чи духами померлих. Її перезбуджена уява може малювати як позитивні картини (казковий світ, сповнений чудес та надзвичайних можливостей), так і негативні (страшний магічний світ, сповнений загроз, сценарії катастроф), які однаково далекі від реальності. Ототожнення з позитивними óбразами може проявлятися як хаотичною руховою активністю, з негативними – панічними атаками. Для стимуляції уяви людина може вживати психотропні засоби. Така людина може як Дон Кіхот боротися із вітряними млинами, вона розтрачує свою енергію на ілюзорні речі, поводиться дивакувато, не цікавиться матеріальним світом та побутом, може нехтувати своїми фізичними потребами. Їй досить важко вижити без матеріальної підтримки інших.
Будні мага (взято з інтернету)
Прокинувся. Проаналізував сон. Зрозумів, що був астральний напад. Почистився.
Приготував яєшню. З’їв. Згадав, що це було яйце, яким викачував порчу.
Пішов у душ змивати негатив. Вийшов на балкон, зарядився від сонця. Переглянув новини, дізнався, що на сонці буря і негативні спалахи. Знову почистився.
Поставив захист, одягнув амулети, вийшов з квартири. Дорогу біля під'їзду перебігла чорна кішка. Сів чекати. Вийшла сусідка з пустим відром. Тьху, треба було забити на кішку. Поки чекав, обгадили голуби. Це до грошей. День налагоджується.
Зайшов у магазин купити води. Здачу на касі дали дрібними. Брати не став, касирка явно скидає свою порчу на безгрошів'я.
Вирішив не спускатися в метро, щоб не обнулити енергетику. Поки чекав на автобус, настав вечір і пішов дощ. Злива пробила мій захист.
Повернувся додому. Почистився. Зарядив воду. Запалив свічки, одягнув мантію, став у пентаграму. Зайнялася мантія. Добре, що є заряджена вода. Загасив мантію.
Пішов готуватися до астральної битви. Сьогодні вам мене точно не здолати!
3 Приналежність – на цій стадії людина прагне приналежності до певної групи, ідеї, концепції. Вона ототожнюється з певним фрагментом реальності і відкидає все інше. На цьому етапі людина вже має певне ставлення до своєї функції, вона не задовольняється лише спогляданням чи стимуляцією, а задає собі питання: яке це має значення для мене чи для інших? Вона вже здатна до більшого самоконтролю і здатна відкласти миттєве задоволення для отримання чогось важливого для неї в майбутньому. Завдяки самодисципліні, їй вдається частково керувати своєю головною психічною функцією, використовувати її цілеспрямовано і навіть маніпулювати нею. Людина взаємодіє з іншими за принципом дай за дай, вона очікує винагороду (матеріальну або нематеріальну) за свої послуги.
* Людина, в якої переважає СЕНСОРИКА, на цій стадії здатна приборкувати свої фізичні імпульси та обмежувати себе в чомусь для отримання чогось важливого потім. Вона може на якийсь час відмовитися від морозива чи пива, щоб відкласти гроші на велосипед. Людина свідоміше ставиться до свого тіла, добре відчуває свої тілесні потреби, намагається підтримувати здоров’я, тренує, тримає в тонусі. Обирає здорове харчування та дотримується балансу між фізичним навантаженням та відпочинком. Відчуває фізичний стан інших та допомагає їм підтримувати хороше самопочуття. На цій стадії людина має потребу до приналежності своїй групі (сім’я, клан, плем’я, клуб, команда), про яку вона піклується на фізичному рівні: забезпечує побут, здобуває фізичні ресурси, захищає від фізичних загроз. Така людина може ревно захищати «своїх», і бути повністю байдужою і навіть ворожою до «чужих».
* Людина, в якої переважають ПОЧУТТЯ, на цій стадії здатна більше контролювати свої емоційні стани, вона усвідомлює важливість емоційної збалансованості, тому використовує силу волі для стримування та придушення неконтрольованих емоцій. Вона усвідомлює свої емоції та емоції навколишніх. Добре розбирається у міжособистісній сфері, розуміє ставлення до себе інших, може відрізнити награні, фальшиві чи щирі емоції. Така людина здатна цілеспрямовано використовувати свій емоційний інтелект, вона може як актор проявляти саме ті емоції, які потрібні у певній ситуації для досягнення певного ефекту.
На цій стадії людина проявляє емоційну відданість певній людині або групі людей, а до інших ставиться неприязно. Вона дотримується прийнятих в її групі норм поведінки і засуджує тих, хто їх не дотримується. Така людина ототожнюється з іншими людьми та сильно переймається, що думають про неї і як ставляться до неї інші. А також сама цікавиться особистим життям та поведінкою інших, завжди знаходить любимчиків та тих, кого вона «не любить». Одних хвалить, інших осуджує. Така людина схильна до фанатизму, її логіка зазвичай являє собою не що інше, як емоційні прихильності або почуття, що маскуються під думки або ідеї. Вона негативно ставиться до вірувань та традицій, які відрізняються від її власних. Це стадія, на якій люди віддані своїй нації і вороже ставляться до інших націй, віддані своїй релігії і знищують тих, хто належить до іншої релігії.
* Людина, в якої переважає МИСЛЕННЯ, на цій стадії здатна до контролю своєї розумової діяльності та спрямування її в обраному напрямку. Така людина має чітке уявлення про свої цілі, знає, щó робить і для чого, фокусується на доцільності, вигоді та ефективності. Вона вміє доносити іншим свою точку зору, вміє підбирати аргументи, переконувати у своїй правоті. Завдяки розвиненим ментальним здібностям та самоконтролю людина отримує бажані результати та досягає поставлених цілей, що збільшує почуття власної важливості та ще більше переконує людину у правильності своїх поглядів чи своєї концепції. Зростає амбіційність та центрованість на своїх інтересах.
Поступово така людина формує певне уявлення про світ, певну концепцію, формулу чи схему, за якою, на її думку, все працює. Вона ототожнюється зі своїм баченням реальності та намагається натягнути свою концепцію на все навколо, або втиснути все і всіх у свою схему, а якщо хтось сумнівається, то може запекло відстоювати свою правоту та використовувати сумнівні засоби (обман, фальсифікації, наклепи) проти своїх опонентів. Такій людині дуже важливе визнання іншими її правоти, інтелекту та компетенцій.
* Людина, в якої переважає ІНТУЇЦІЯ, на цій стадії здатна до контролю своєї уяви, завдяки чому вона не зачаровується різними психічними óбразами та не ганяється за ними. Така людина здатна цілеспрямовано використовувати свою інтуїцію для виявлення неявного чи прихованого, що неможливо відчути за допомогою інших функцій чи досвіду. Вона налаштовується на людину, вдивляється в неї, щоб відчути динаміку внутрішнього стану та знати, що від неї очікувати, налаштовується на ситуацію, щоб побачити підводні камені та тенденції. Вона спостерігає за динамікою психічних óбразів, зосереджується на процесі, бачить зміни та перетворення, що відбуваються з об'єктом з плином часу. Відслідковує зв'язок подій в часі, задумується над минулим і майбутнім.
Людина настільки довіряє своїм тонким відчуттям, що може нехтувати фактами та логікою. Палко відстоює ідеї та бачення, в які вірить, переконує інших втілювати ці ідеї в життя, надихає інших на певні дії. Її ставлення до певних ідей, переконань чи людей може бути дуже ідеалістичне, вона може бути настільки віддана їм, що готова йти на великі жертви заради того, у що вірить. При цьому може вороже ставитися до чужих ідей та переконань.
4 Цілісність – на цій стадії зникає дуалізм в межах функції. Приходить розуміння, що умовно негативні і умовно позитивні прояви є одним цілим.
Людина задає собі питання, для чого вона живе і яка її місія. Така людина при виникненні конфлікту між її особистісними інтересами та колективними, здатна відсунути вбік свої інтереси на користь суспільних. Вона свідомо використовує свою функцію для допомоги та служіння іншим.
. . .
Середньо розвинута людина може час від часу перебувати у стані повного ототожнення з об’єктом. Підчас закоханості може відбуватися повне ототожнення з іншою людиною, при відчутті голоду – повне захоплення свідомості їжею, при швидкій їзді майже вся увага захоплена відчуттям руху, коли болить зуб – відчуття болю. Різниця лише в тому, що на архаїчному рівні людина перебуває у стані повного ототожнення з об’єктами більшу частину свого життя. На більш розвинутому рівні повне ототожнення триває менше часу і буває рідше.
. . .
Останнє редагування 22.08.2025