Лока (санскр. लोक loka).
Ділянка або обмежене місце; в метафізиці – світ, сфера або план. Пурани в Індії постійно говорять про сім і чотирнадцять лок, вище і нижче фізичної землі, про небеса і пекла. Теософський словник
Місце; у брахманській літературі – небеса; у теософській літературі світ, сфера, площина. Використовується в метафізичних системах Індії як на противагу, так і в поєднанні з тала (нижчий світ, інфернальний, пекельний). “Усюди, де є лока, є відповідна тала, і фактично тала є нижнім полюсом відповідної локи. Таким чином, локи і тали, у певному сенсі, можна вважати духовними і матеріальними аспектами (субстанційними принципами) різних світів, які складають і фактично є космічним всесвітом” (Окультний глосарій, Готфрід де Пурукер, 168). Локи й тали слід розглядати попарно: локу та відповідну їй талу можна розділити не більше, ніж два полюси магніту. Це дві сторони буття, дві протилежні сили природи, сторона світла і сторона ночі.
В індуїстській літературі існує багато різних розділів лок і тал, але багато з них є просто екзотеричними шторами. Всесвіт розподілений на сім проявлених ступенів або планів буття, які насправді є світами; ці світи поляризовані на локи та тали, по два. Сім лок і сім тал разом утворюють сім космічних планів. З цих семи лока-тала пар три найвищі належать до відносно арупа (безформних) або духовних світів і часто називаються арупа локи та арупа тали. Чотири найнижчі пари належать до рупа (світів форми) або матеріальних світів і часто називаються рупа локи і рупа тали. Ці локи та тали не розташовані в структурі природи одна над одною, як сходинки, а знаходяться одна в одній, змішуються та постійно взаємодіють. Кожен внутрішній світ (план, сфера) тонший і більш ефірний, ніж наступний зовнішній; найпотаємніший з обох серій є найбільш ефірним і духовним з усіх. Чим духовніший центр, тим ширше його випромінювання та вплив, і тому він виходить далеко за межі більш матеріальних. Екзотерична індуїстська література детально описує конкретні кордони чи межі досяжності кожної локи й тали, як, наприклад, коли сказано, що сварлока й талатала поширюються на Полярну Зірку, або що сфера впливу бхуварлоки й махатали поширюється на Сонце.
Наша Земля, куля (глобус) D земного ланцюга, є паталою, якщо ми дивимося на неї з матеріальної точки зору; і це бурлока, якщо дивитися на неї з боку енергії-свідомості. У цьому глобусі лока і тала однаково проявлені, оскільки це єдиний глобус на найнижчому космічному плані. Це поворотний момент нашого планетного ланцюга, де матерія та дух урівноважені. Поле впливу цих локи й тали – і взагалі всіх лок і тал – простягається трохи далі, ніж психомагнітна область земної кулі (глобуса) D.
Сонячна система в цілому має свої відповідні космічні локи й тали; так само має будь-який планетний ланцюг Сонячної системи та будь-яка куля (глобус) такого ланцюга. Кожна з цих різних шкал побудована з власної серії лок і тал за принципом аналогії: те, що існує в космічному цілому як його фундаментальна структура, обов’язково має існувати і в кожній його частині.
Подібно до того, як космос поділено на сім планів з його космічними локами і талами, його таттвами і бхутами (його принципами й елементами), так само кожна куля (глобус) нашого планетного ланцюга й кожна людська істота обов’язково поділені подібним чином, з його власними сімома локами і сімома талами, які у випадку людини є принципами та елементами її будови. Таким чином,
“сімома принципами нашої земної кулі (глобуса) є сім лок і сім тал, що належать власне землі; і сімома принципами кожної з інших шести куль (глобусів) нашого планетного ланцюга є відповідні локи й тали, що належать кожній з них. Потім йдуть по дві інші кулі на кожному плані з трьох планів над нашим, утворюючи таким чином інші шість куль (глобусів) нашого планетного ланцюга; вони отримують свою відповідну життєву силу, свій відповідний приплив інтелектуальних і духовних енергій та істот з відповідних лок і тал Сонця. Є сім Сонць, але тільки одне Сонце на цьому плані, оскільки наша земна куля (глобус) є лише однією на цьому плані, найнижчому з семи космічних планів”.
“кожен з цих лок і кожен з цих тал виробляє з себе наступну нижчу шкалу… Найвищий з будь-якої лінії проектує або посилає наступний нижчий. Той, на додаток до своєї власної особливої характеристики або свабхави, також містить у собі природу того, хто над ним, свого батька, а також надсилає того, хто нижчий за нього, третього по порядку, вниз. І так далі за шкалою. Таким чином, кожен із принципів або елементів (або лока або тала) також є семискладовим, що містить у собі субелементи того або тих над ним, відображенням яких він є” (Основи Езотеричної Філософії, Готфрід де Пурукер 472, 481-2).
Локи в нашому нинішньому четвертому планетарному колі є домінуючими на світловій (еволюційній) дузі, тоді як тали є рецесивними; тоді як тали є домінуючими факторами або світами на тіньовій (інволюційній) дузі спаду, де локи є рецесивними або залученими. Доброчесність, чистота, доброта, співчуття є ознаками того, що сутність, яка ними володіє, розвиває дух усередині, і, отже, піднімається вздовж лок світлової (еволюційної) дуги і, таким чином, є мешканцем лок як домінуючих факторів у своїй еволюції. Егоїзм, нечистота, недоброзичливість, жорстокість і обман є ознаками того, що сутність, яка ними володіє, знаходиться під впливом або домінуванням тали, і на даний момент перебуває на тіньовій (інволюційній) дузі – де є особливий і характерний результат впливів тали. Енциклопедичний теософський глосарій
Всі локи розподіляють на три рівні: Світ Явищ – матеріальний видимий Всесвіт; Світ Форм (астральний світ) – світ чистих форм; де істоти мають тонкі променисті тіла; Світ Без Форм (причинний світ) – де істоти не мають форм а є чистою свідомістю. Словник лайя йоги
Лока Пали (санскр. loka pālas). Правителі і стражі світу; божества (планетарні боги), серед яких є четверо махарадж. Теософський словник
Лока Чакшуб (санскр.).“Око світу” – назва Сонця, Сур’ї. Теософський словник