Лотос (грецьке lotos). Лілія, що належить до роду Німфея, давній та універсальний символ; в Індії про нього незліченну кількість разів згадували під санскритською назвою падма >>>. “Це квітка, священна для природи та її богів, яка представляє абстрактний та конкретний Всесвіти, виступаючи емблемою продуктивних сил як духовної, так і фізичної природи. Лотос вважався священним з найдавніших часів арійськими індуїстами, єгиптянами та буддистами після них; його шанували в Китаї та Японії, а також був прийнятий як християнська емблема грецькою та латинською церквами, які зробили з нього посланця, як це роблять зараз християни, які замінюють його водяною лілією. Він мав і досі має своє містичне значення, ідентичне для кожної нації на землі” (Таємна Доктрина том 1, ст. 379). Стосовно людей лотос є символом самотворчої душі, яка під час проявлення є зануреною в матеріальне життя, як зерно лотоса, вбудоване в мул озера чи ставка, пробуджується теплими променями духовного сонця та росте вгору крізь світ ілюзії (символізований водою), щоб розквітнути у вільному повітрі та сонячному світлі істини. Космічно лотос символізує еманацію об'єктивного зі суб'єктивного, проявлений ефект або продукцію вічного плану, на якому невидимі світи будуються формуючими Логосами. Він лежить закритим, доки не настане час для його свабхави >>> або продукування, в лоні вічного генерування ідей (ідеації) – як рослина лотоса видимої природи існує в мініатюрі в насінні. Encyclopedic Theosophical Glossary