Судда (пракр.). Якість або стан бути чистим, бездоганним; чистота; бездоганність.
Судда саттва (пракріті. suda satva). Субстанція, не підвладна властивостям матерії; світлоносна і невидима (для фізичного зору) субстанція, з якої сформовані тіла Богів і вищих Дхіані. В філософському сенсі, судда саттва є свідомим станом духовної Егоїчності, ніж певною сутністю. Див. також шуддхасаттва. Теософський словник