Субхава (санскр. सुभव subhāva). Буття; само-утворювана субстанція або “сутність, яка дає сама собі сутність” (див. Екашлока Шастра Нагарджуни); “природа, яка не має власної природи”; те, що в дії і за межами дії (див. Свабхава). Це є Дух всередині Субстанції, ідеальна причина сил, які впливають на процес еволюції формування (не “творіння”, в сенсі, який зазвичай надають цьому слову); ці сили, у свою чергу, стають реальними причинами. Висловлюючись словами, що вживаються у філософіях веданта і в’яя: німітта, діюча, і упадана, матеріальна, причини вічно співіснують в субхаві. В одній санскритській шлоці сказано: “Найдостойніший з подвижників, через її міць (міць діючої причини) кожна створена річ виявляється в силу властивої їй природи”. Теософський словник