NA CHA TAT SALAMBANAM TASYA AVISHAYI BHUTATVAT ||20||
न च तत् सालम्बनं तस्याविषयी भूतत्वात् ॥२०॥
na ca tat sālambanaṁ tasya-aviṣayī bhūtatvāt ||20||
But we learn nothing from the true nature of another person, for they are not an object that can be perceived. ||20||
na = ні
ca = і
tat = той
sa = його
ālambanam = опора, справжня природа
tasyaḥ = його
aviṣayī = не об'єкт
bhūtatvāt = тому що
20. Проте, оскільки об'єкт цих думок невидимий для Сприймаючого, він бачить тільки думку, але не об'єкт. Медитуючи, він не сприймає те, що відчутне.
Все, до чого він “пробуджений” у своїй медитації, – це субстанція думки, його власна чітта (або матерія розуму) і чітта інших людей.
Саме властива для чітти активність викликає можливість появи об'єктивних і відчутних форм на фізичному плані.
Все, що з’являється, існує як результат суб'єктивних подій. Все, що є, існує в думці Мислителя, але не в загальноприйнятому сенсі, а в тому сенсі, що думка приводить в рух певні потоки сил. Ці потоки поступово розгортаються в контури форм, що відповідні ідеї Мислителя, і форми ці існують до тих пір, поки розум Мислителя утримується на них, і зникають, коли він “відволікає свій розум” від них.
Саме природа сили думки, або потоку думки, сприймається за допомогою зосередженої медитації. Видющого не цікавить форма, яка зрештою утворюється. Знаючи причину, він знає, яким буде неминучий наслідок. Аліса Бейлі та Джуал Кхул
Інші варіанти перекладу цієї сутри:
Сутра 20. Проте, не знання ментального образу. Але знання цього (інших ментальних факторів) не досягається з опорою на ментальний образ, оскільки той не є об'єктом сам'ями.
Оскільки знання іншого розуму, що досягається через сам'яму, має загальну природу, воно не поширюється на ментальний образ, що міститься в цьому розумі. Різний зміст цього розуму перестав бути об'єктом сам'ями. [Конкретним] знанням іншого розуму можна оволодіти, якщо усвідомлюється особливий образ, що переважає в тому розумі, або його пратьяя. Думка може бути прочитана лише у загальному вигляді. Ви не можете дізнатися якусь певну думку в іншому розумі; може бути пізнана лише природа думок, оскільки пратьяя має спільну природу. Наприклад, ви можете розпізнати жадібність, ра́гу, двешу тощо.
Для повного пізнання необхідні здібності двох видів, [які реалізуються] у двох стадіях. На першій стадії відбувається читання якоїсь узагальненої думки, а на другій стадії може мати місце читання особливої думки. Коли ми дивимося на певну людину, за допомогою сам'ями на її розумі ми дізнаємося в загальному вигляді, які врітті з'являються в цьому розумі. Це може бути ненависть, гнів, любов, пристрасть, страх, тривога тощо. Це відбувається через розуміння пратьяї, а не через читання міміки її обличчя. Пратьяя може бути зрозуміла через дх'яну чи через сновидіння, через спостереження чи [аналіз] поведінки. Існують інші методи розуміння.
Отже, для розуміння розуму іншої людини ви повинні дати їй деяке негативне навіювання та зрозуміти її реакцію. Потім, після того, як стали здатні робити сам'яму на її реакції, ви можете дізнатися загальну природу її розуму. На другій стадії ви повинні почати з особливих думок, що працюють в її розумі. Ви повинні дати їй кілька символів і попросити її працювати з ними. Це створить певний вид зв'язку між вашим розумом і її розумом, і будь-яка особлива думка або реакція, яка має місце в розумі, може бути безпосередньо видима через сам'яму. У цій сутрі йдеться саме про те, що особливі думки в розумі іншої людини не можуть бути прочитані чи видимі. [Бачення загалом] – це перша стадія, яку ми описали вище. [Бачення зокрема] дуже важке і вимагає цілком особливої здібності розуму. Свамі Сатьянанда Сарасваті
Сутра 20. Але не зміст чужої свідомості, тому що вона не була предметом сам'ями. Він не впізнає змісту думок, роблячи сам'яму над тілом. Для цього знадобилася б подвійна сам'яма: спочатку над знаками тіла і потім над самою свідомістю. Йогін тоді дізнався б усе, що є в цій свідомості: минуле, сьогодення та майбутнє. Свамі Вівекананда