MAITRY ADISHU BALANI ||23||
मैत्र्यदिषु बलानि ॥२३॥
maitry-adiṣu balāni ||23||
maitrī = love; congeniality; friendliness
ādiṣu = and so on
balāni = power; strength
Сутра 23. Єднання з іншими має досягатися за допомогою односпрямованої медитації на трьох станах відчуттів – співчутті, чуйності (м’якості) і безпристрасності.
Певне розуміння прийде, якщо учень порівняє цю сутру із сутрою 33 з Розділу І. Єднання, про яке тут йдеться, відзначає подальший крок вперед в порівнянні з попереднім досягненням. При цьому особистість прагнучого привчається до гармонійного, мирного спілкування зі всіма, хто його оточує. Він вчиться ототожнювати себе зі всіма іншими “я” за допомогою зосередження на так званих “трьох відчуттях”. Ці відчуття такі:
а) Співчуття – протилежність до пристрасті, яка завжди буває егоїстичною і загарбницькою;
б) Чуйність – протилежність до самоцентрованості, завжди безсердечної і самопоглинаючої;
в) Безпристрасність – протилежність до жадання, або бажання.
Коли людина розуміє ці три відчуття і проживає їх, то це приводить її до злагоди з Душами всіх людей.
Завдяки співчуттю людина більш не поглинена власними егоїстичними інтересами, а входить в становище свого ближнього і страждає разом з ним; настроює свою вібрацію так, щоб вона відповідала потребам її ближнього; вона в змозі полегшити всі страждання в серці ближнього свого. Людина робить це, настроюючи свою власну вібрацію так, щоб вона відгукувалася на люблячу природу її власного Его, і завдяки цьому об'єднуючому принципу всі серця всюди відкриваються їй.
Завдяки чуйності співчутливе розуміння проявляється на практиці. Активність людини більш не егоїстична і не центрована на собі, а спрямована назовні та надихається безкорисливим, щирим бажанням служити і допомагати. Такий стан іноді зветься милосердям і відрізняє всіх служителів раси. Він вміщає в себе ефективну допомогу, безкорисливий намір, мудру думку і люблячі дії. Він вільний від всякого жадання винагороди або визнання. Про це чудово сказано О. П. Блаватською в Голосі Безмовності:
“Нехай прислухається Душа твоя до кожного крику страждання, подібно до священного лотосу, що оголяє серце своє, щоб упитися променями вранішнього Сонця.
Не допускай, щоб пекуче Сонце осушило хоч єдину сльозу страждання, перш ніж ти сам не утреш її з очей зажуреного.
І нехай спаде кожна пекуча сльоза людська в глибину твого серця, і нехай перебуває вона там; не видаляй її, поки не усунеться печаль, що її народила.
О ти, серце якого повне милосердя, знай, що ці сльози – струмені, що зрошують поля безсмертного співчуття”.
Завдяки безпристрасності прагнучий служитель звільняється від кармічних результатів своєї діяльності в ім'я інших людей. Адже, як ми знаємо, саме наше власне бажання прив'язує нас до трьох світів і до інших людей. “Прив’язаність” до кого-небудь і “єднання” з ким-небудь мають різну природу. Перша з'являється як результат бажання і викликає зобов'язання і наслідки; друге вільне від бажання, створює “ототожнення з” і не має зобов'язуючих наслідків в трьох світах. Безпристрасність має більше ментальної якості, чим два інші відчуття. Відзначимо, що безпристрасність є якістю нижчого розуму; чуйність – це емоційний результат безпристрасного співчуття і зачіпає камічний, або астральний, принцип; тоді як співчуття відноситься в основному до фізичного плану, оскільки є перетворенням у фізичний прояв двох інших станів. Це практична здатність ототожнюватися з іншими, відчуваючи стан всіх їх трьох тіл.
Таке єднання є результатом егоїчної єдності, яка проявлена в повній активності в трьох світах за допомогою медитації. Аліса Бейлі та Джуал Кхул
Інші варіанти перекладу цієї сутри:
Сутра 23. Сили від доброзичливості тощо. З виконанням сам'ями на доброзичливість тощо приходять ті особливі сили.
Доброзичливість (майтрі), співчуття (каруна), щастя (мудіта) та безпристрасність (упекша) становлять чотири схильності, які має культивувати йогін. Вони були описані у першому розділі. Йдеться про те, що коли виконується сам'яма на цих чотирьох якостях, розвиваються певні сили. Таким чином, практикою сам'ями на кожній з цих чотирьох схильностей, а саме майтрі, каруні, мудіті та упекші, розвиваються різні види сили. Свамі Сатьянанда Сарасваті
Сутра 23. Вчиненням сам'ями над дружбою та ін. набуваються різні сили. Свамі Вівекананда